Ще один крок...

Сьогодні ми зробимо ще один крок
В країну прекрасну, країну чудову,
Що так нас чекає й збагачує мову!


Отже, перегортаємо наступну сторінку.Відповіді на завдання чекаю до 17 години 16 вересня 2014 року.

Успіхів!

Час діяти!

         Розпочинаємо повторювати вивчене про дієслово та його форми.
       Завдання чекаю до 17 години 14 вересня 2014 року.
       Результати виконання попереднього завдання викладено.

Продовжуємо повторювати

Друзі! 

На сторінці "Добираємо ознаку" викладено наступне завдання.
Термін виконання до 17 години 9 вересня 2014 року.

Будьте уважними!

Натхнення!

Впевнений старт

Перше завдання виконано!
Найбільше балів, виконавши бонусне завдання, набрала Мариняк Юля - 20,25; кращий результат без бонусних балів має Жаврід Маргарита - 17,25.
Найбільше помилок було допущено у завданні на визначення роду незмінюваних іменників іншомовного походження.
Першою відповіді на завдання надіслала Новікова Ольга.
            Рушаймо далі!

Перший крок

Увага!

На сторінці "У пошуках втраченого" розміщено перше завдання.
Відповіді приймаються до 17 години 7 вересня 2014 року.
 Бажаю успіхів! Чекаю відповіді!


P.S.     Учені-мовознавці дослідили, що половина всіх слів у нашій мові, припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що він дає назву всьому, що нас оточує. А світ же такий велетенський! Виходить, що кожне друге слово в нашій мові - іменник.
        Спостереження показали, що іменник - це перша частина мови, яка з'являється в мовленні людей. Їх оточує світ речей і вони поспішають дати їм назву.
        Термін «іменник» уперше виник в українській мові в 70-х роках ХІХ століття. А слово ввів у мову Омельян Осипович Партицький.
         У жителів острова Товариства в Тихому океані немає таких загальних назв, як рослина, тварина, одяг, їжа тощо. Вони до кожної речі приставлять ціле словосполучення або фразу: «схожий на...». Цікаво, наприклад, що слово «хвіст» вони не розуміють, але є такі слова, як риб'ячий хвіст, собачий хвіст, хвіст у птаха.
         У народів Півночі ненців і чукчів немає взагалі слова «сніг», але є близько 20-ти назв окремих видів снігу.
          У казахів немає слова «кінь», але існує декілька десятків назв порід і різних мастей коней.

Розпочнімо!

Чи ти задумувавсь, відкіль оті
у нашій мові злитки золоті?
Як намистини, диво калинове —
частини мови!

                                               Тож давайте разом замислимося над рядками Дмитра Білоуса і відправимося у мандри просторами Інтернету. "Морфологічний калейдоскоп" допоможе вам узагальнити та систематизувати свої знання про частини мови, а той, хто знайде відповіді на  всі завдання - зможете створити карту знань. У мандрівці вам знадобляться грамотність, кмітливість, творчість, уважність, а в останньому завданн іще й швидкість.
       Відповіді  прийматимуться до 17 години того дня, коли буде викладено наступне завдання( на виконання завдання дається два дні).
       Листи відправяємо на електронну адресу: pelupenko.si@gmail.com. У темі листа не забудьте вказати номер завдання та його автора.
      За кожну правильну відповідь будуть нараховані бали відповідно до зазначених критеріїв.
                                               Бажаю успіхів!

Новий навчальний рік розпочався!